Сучасне управління закладами вищої освіти: моделі, тенденції та управлінські виклики
DOI:
https://doi.org/10.18523/3041-1718.2026.3.2.99-109Ключові слова:
управління освітою, інституційна автономія, забезпечення якості, навчання впродовж життя, цифрова трансформація, Європейський простір вищої освітиАнотація
Глобалізація, демографічні зміни, цифрова трансформація та зростання вимог до інституційної підзвітності й забезпечення якості зумовлюють потребу в нових підходах до сучасної освітньої політики, зокрема управління закладами вищої освіти (ЗВО). У статті представлено комплексний аналіз теоретичних засад, сучасних управлінських викликів та актуальних європейських тенденцій, що визначають менеджмент сучасних університетів, з особливою увагою до порівняльного досвіду України, Польщі та Європейського Союзу в період 2020–2025 років. На основі концептуальних моделей — колегіального, менеджерського та мережевого врядування, а також ухвалення рішень на підставі доказів — досліджено, як ЗВО долають суперечності між академічною автономією та суспільною підзвітністю. Порівняльний емпіричний аналіз виявив суттєві відмінності в рівнях інституційної автономії, зрілості систем забезпечення якості, професіоналізації керівництва та розвитку інфраструктури навчання впродовж життя. Система вищої освіти України в період пандемії COVID-19 та в умовах збройного конфлікту, що досі триває, демонструє як гострі структурні вразливості, як-от нестабільність вступної кампанії, зменшення кількості іноземних студентів, низький рівень працевлаштування за фахом, так і значний адаптивний потенціал, втілений у стрімкому зростанні частки дорослих студентів та в міжнародно визнаній платформі «Дія.Освіта». Досвід Польщі в подоланні демографічного спаду в межах Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) слугує конструктивним орієнтиром. Зроблено висновок, що зближення з європейськими стандартами врядування потребує раціоналізації мережі ЗВО України, розширення автономії, розвитку лідерського потенціалу та стратегічної інтеграції навчання впродовж життя, тоді як інновації, народжені в кризових умовах, є цінним досвідом для всього Європейського простору вищої освіти.
Посилання
- AGB. Models of Governance in Higher Education: AGB Principles. Association of Governing Boards, 2025. https://agb.org/wp-content/uploads/2025/07/AGB-ModelsOfGovernance-July2025.pdf.
- Baldridge, J. Victor. Models of University Governance: Bureaucratic, Collegial, and Political. Stanford Center for Research and Development in Teaching, 1971. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED060825.pdf.
- Becker, Andrea H., Carlton Goode, Jennifer Rivers, et al. “Shared Governance and Systems Theory: A Mixed-Methods Study of Faculty Perceptions and Ideas.” Higher Education Politics & Economics 9, no. 2 (2023): 22–47. https://doi.org/10.32674/hepe.v9i2.5974.
- Beerkens, Maarja. “An Evolution of Performance Data in Higher Education Governance.” Quality in Higher Education 28, no. 1 (2021): 29–49. https://doi.org/10.1080/13538322.2021.1951451.
- Chigbu, Bianca I., and Sicelo L. Makapela. “Data-Driven Leadership in Higher Education.” Sustainability 17, no. 7 (2025): 3116. https://doi.org/10.3390/su17073116.
- Council of the European Union. Council Recommendation of 12 May 2025 on a European Quality Assurance and Recognition System in Higher Education (C/2025/3006). EUR-Lex, 2025. https://eur-lex.europa.eu/eli/C/2025/3006/oj.
- E4 Group (ENQA, EUA, ESU, EURASHE). The ESG in the Changing Landscape of Higher Education. EUA, 2020. https://www.eua.eu/downloads/publications/e4_statement_the_esg_in_the_changing_landscape_of_higher_education.pdf.
- ENQA. Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). Brussels: ENQA, 2015. https://www.enqa.eu/esg-standards-and-guidelines-for-quality-assurance-in-the-ehea/.
- Gaftandzhieva, Silvia, et al. “Data-Driven Decision Making in Higher Education Institutions: State-of-Play.” International Journal of Advanced Computer Science and Applications 14, no. 6 (2023). https://doi.org/10.14569/IJACSA.2023.0140642.
- Hussein, Sami, and Mohammad Zadeh. “Governance Models and Decision-Making Structures in Higher Education.” Applied Science, Engineering and Management Bulletin 1, no. 1 (2024): 21–28. https://doi.org/10.69889/asemb.v1i1(Oct-Dec).18.
- Jaworska, Marta, and Davide Donina. “Higher Education Governance in Poland: Reform Pathway from the Communist Regime to Law 2.0.” Higher Education Policy 37 (2022): 40–58. https://doi.org/10.1057/s41307-022-00293-x.
- Magalhães, António, and Amélia Veiga. “Models of Higher Education Governance in Europe: From ‘Organised Anarchy’ to Business-Corporate Organisations.” International Journal of Film and Media Arts 7, no. 3 (2022): 49–63. https://doi.org/10.24140/ijfma.v7.n3.04.
- McNaughtan, Jon, Esther A. Enright, and Nathan F. Harris. “‘A Seat at the Table’: A Conceptual Model to Frame Shared Governance.” Higher Education Policy 38 (2025): 797–821. https://doi.org/10.1057/s41307-024-00370-3.
- Raza, Kashif, Pamela Roach, Lorian Hardcastle, et al. “A Systematic Review of the Conceptualization, Interpretation, and Implementation of Shared Governance in Post-Secondary Contexts.” Studies in Higher Education 50, no. 8 (2025): 1591–1609. https://doi.org/10.1080/03075079.2024.2388274.
- Rhoades, Gary. “Shared Governance, Higher Education Institutions.” In The International Encyclopedia of Higher Education Systems and Institutions, 2529–34. Springer, 2020. https://doi.org/10.1007/978-94-017-8905-9_554.
- Rowlands, Julie. Academic Governance in the Contemporary University. Singapore: Springer, 2017. https://doi.org/10.1007/978-981-10-2688-1_6.
- Ward, Roger, and Leandra Cate. “The Balance of Power: A Contemporary Framework for Enhancing Shared Governance in Higher Education.” New Directions for Higher Education (2026). https://doi.org/10.1002/he.70018.
- Zharova, Liubov. “Access to Education as a Basis for Sustainable Development.” Scientific Bulletin of the Odessa National Economic University 4, no. 267 (2019): 36–58. https://doi.org/10.32680/2409-9260-2019-4-267-36-58.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Liubov Zharova, Michał Śleziak

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.

