Цифровий суверенітет як зовнішньополітичний проєкт ЄС: регуляторні інструменти та кібердипломатія

Автор(и)

  • Данило Непочатов Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Україна https://orcid.org/0009-0006-5819-5842

DOI:

https://doi.org/10.18523/3041-1718.2026.3.2.29-39

Ключові слова:

цифровий суверенітет, кібердипломатія, Брюссельський ефект, Пекінський ефект, технологічна автономія, ЄС, штучний інтелект

Анотація

У статті досліджено цифровий суверенітет Європейського Союзу як стратегічний проєкт, спрямований на подолання аутсайдерства у світі в умовах технологічної залежності від США та КНР. Виявлено прогалину в науковому дискурсі щодо системного зв’язку між внутрішнім регулюванням ЄС та його зовнішньополітичною активністю. Європейську цифрову незалежність розглянуто через призму трьох взаємопов’язаних вимірів: суверенітету даних (контроль над транскордонними потоками та юрисдикція), технологічної автономії (подолання інфраструктурної залежності) та нормативної ваги єдиного європейського ринку.
Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні двофазної трансмісійної моделі, яка пояснює механізм конвертації нормативної влади ЄС у геополітичний вплив. Перша фаза описує односторонній регуляторний експорт через Брюссельський ефект: ринкова вага ЄС змушує глобальних гравців імплементувати європейські стандарти (GDPR, AI Act). Друга фаза — багатостороння кібердипломатія — активується, коли ринкова логіка вичерпує свої можливості, дозволяючи ЄС використовувати регуляторні прецеденти (наприклад, рішення Суду ЄС у справі Schrems II) як дипломатичні аргументи на міжнародних майданчиках (G7, OEWG).
Доведено, що за умов дефіциту інфраструктурної потужності («поетичної влади») ЄС компенсує її нарощуванням «кібернетичної влади» — спроможності встановлювати правила гри.
Методологічною базою дослідження є системний підхід і метод кейс-стаді (аналіз бразильського LGPD та корпоративних політик Big Tech).
Зроблено висновок, що цифровий суверенітет ЄС є моделлю «регуляторної дипломатії за замовчуванням», завдяки якій Європейський Союз зберігає суб’єктність у глобальному технологічному протистоянні.

Біографія автора

Данило Непочатов, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця

Аспірант, спеціальність 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», кафедра міжнародних відносин і політичної філософії, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Україна

danylo.nepochatov@hneu.net

Посилання

  1. Belfer Center for Science and International Affairs. “Critical and Emerging Technologies Index T.” With The Belfer Center for Science and International Affairs. June 5, 2025. https://www.belfercenter.org/critical-emerging-tech-index.
  2. Bradford, Anu. “The Brussels Effect.” In The Brussels Effect, 1st ed., by Anu Bradford, 25–66. Oxford University Press, 2012. https://doi.org/10.1093/oso/9780190088583.003.0003.
  3. Brill, Julie. “Microsoft’s Commitment to GDPR, Privacy and Putting Customers in Control of Their Own Data.” Microsoft On the Issues, May 21, 2018. https://blogs.microsoft.com/on-the-issues/2018/05/21/microsofts-commitment-to-gdpr-privacy-and-putting-customers-in-control-of-their-own-data/.
  4. Digital Compass 2030 (2020). https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52020DC0067.
  5. Erie, Matthew S., and Thomas Streinz. The Beijing Effect: China’s “Digital Silk Road” as Transnational Data Governance. 2021. https://www.nyujilp.org/wp-content/uploads/2022/02/NYUJILP_Vol54.1_Erie_Streinz_1-91.pdf.
  6. European Commission. “The EU’s Cybersecurity Strategy for the Digital Decade | Shaping Europe’s Digital Future.” Accessed April 15, 2026. https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/eus-cybersecurity-strategy-digital-decade-0.
  7. Farrell, Henry, and Abraham L. Newman. “Weaponized Interdependence: How Global Economic Networks Shape State Coercion.” International Security 44, no. 1 (2019): 42–79. https://doi.org/10.1162/isec_a_00351.
  8. Floridi, Luciano. “The Fight for Digital Sovereignty: What It Is, and Why It Matters, Especially for the EU.” Philosophy & Technology 33, no. 3 (2020): 369–78. https://doi.org/10.1007/s13347-020-00423-6.
  9. Gineikyte-Kanclere, Vaida, Militsa Eggert, Goda Skiotyte, and Visionary Analytics. European Software and Cyber Dependencies. 2025.
  10. “Hiroshima AI Process.” Accessed April 15, 2026. https://www.soumu.go.jp/hiroshimaaiprocess/en/index.html.
  11. Kello, Lucas. Striking Back: The End of Peace in Cyberspace – And How to Restore It. Yale University Press, 2022. https://doi.org/10.2307/j.ctv2v55b54.
  12. Koch, Richie. “What Is the LGPD? Brazil’s Version of the GDPR.” GDPR.Eu, July 31, 2019. https://gdpr.eu/gdpr-vs-lgpd/.
  13. Liebetrau, Tobias. “Cyber Conflict Short of War: A European Strategic Vacuum.” European Security 31, no. 4 (2022): 497–516. https://doi.org/10.1080/09662839.2022.2031991.
  14. Macron, Emmanuel. “Initiative pour l’Europe – Discours d’Emmanuel Macron pour une Europe souveraine, unie, démocratique.” elysee.fr, September 26, 2017. https://www.elysee.fr/emmanuel-macron/2017/09/26/initiative-pour-l-europe-discours-d-emmanuel-macron-pour-une-europe-souveraine-unie-democratique.
  15. Mildebrath, Hendrik. “The CJEU Judgment in the Schrems II Case.” 2020. https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/ATAG/2020/652073/EPRS_ATA(2020)652073_EN.pdf.
  16. Pohle, Julia, Riccardo Nanni, and Mauro Santaniello. “Unthinking Digital Sovereignty: A Critical Reflection on Origins, Objectives, and Practices.” Policy & Internet 16, no. 4 (2024): 666–71. https://doi.org/10.1002/poi3.437.
  17. Regulation (EU) 2016/679 of the European Parliament and of the Council of 27 April 2016 on the Protection of Natural Persons with Regard to the Processing of Personal Data and on the Free Movement of Such Data, and Repealing Directive 95/46/EC (General Data Protection Regulation) (Text with EEA Relevance), 119 OJ L (2016). http://data.europa.eu/eli/reg/2016/679/oj.
  18. Regulation (EU) 2024/1689 of the European Parliament and of the Council of 13 June 2024 Laying down Harmonised Rules on Artificial Intelligence and Amending Regulations (EC) No 300/2008, (EU) No 167/2013, (EU) No 168/2013, (EU) 2018/858, (EU) 2018/1139 and (EU) 2019/2144 and Directives 2014/90/EU, (EU) 2016/797 and (EU) 2020/1828 (Artificial Intelligence Act) (Text with EEA Relevance) (2024). http://data.europa.eu/eli/reg/2024/1689/oj.
  19. Tarantola, Andrew. “Can Facebook Really Apply the EU’s Data-Privacy Rules Worldwide?” Engadget, April 12, 2018. https://www.engadget.com/2018-04-12-facebook-eu-gdpr.html.
  20. “The EU Cyber Diplomacy Toolbox: An In-Depth Analysis of Cyber Diplomacy.” Accessed May 4, 2026. https://www.cyber-diplomacy-toolbox.com/.
  21. The Geopolitics of Technology: Charting the EU’s Path in a Competitive World. With European Parliament. European Parliament, 2024. https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2024/762384/EPRS_BRI(2024)762384_EN.pdf.
  22. United Nations Conference on Trade and Development. Digital Economy Report. 2024. https://unctad.org/system/files/official-document/der2024_en.pdf.
  23. United States Department of State. “Executive Order 14086 – Policy and Procedures.” n.d. Accessed May 7, 2026. https://www.state.gov/executive-order-14086-policy-and-procedures/.
  24. Von der Leyen, Ursula. “State of the Union 2020 – European Commission.” 2020. https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/state-union/state-union-2020_en.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Непочатов, Данило. 2026. «Цифровий суверенітет як зовнішньополітичний проєкт ЄС: регуляторні інструменти та кібердипломатія». Empirio 3 (2):29-39. https://doi.org/10.18523/3041-1718.2026.3.2.29-39.

Номер

Том 3 № 2 (2026): Empirio

Розділ

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Danylo Nepochatov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.