Цифрова дипломатія: вплив штучного інтелекту та великих даних на трансформацію дипломатичної практики

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/3041-1718.2026.3.1.49-58

Ключові слова:

цифрова дипломатія, штучний інтелект, великі дані, Big Data, міжнародні переговори, дипломатія даних, стратегічна комунікація

Анотація

Статтю присвячено аналізу трансформації дипломатичної практики під впливом цифрових технологій, штучного інтелекту (ШІ) та великих даних (Big Data) в процесі ведення міжнародних переговорів. Розглянуто зміни комунікаційних моделей, що відбуваються внаслідок цифровізації міжнародних відносин, зокрема перехід від традиційних протокольних форматів взаємодії до динамічних цифрових платформ. Показано, як алгоритми штучного інтелекту стають ключовими інструментами аналізу великих обсягів даних, прогнозування поведінкових моделей учасників переговорів, моделювання сценаріїв ухвалення рішень, а також забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації в політичній, економічній та безпековій сферах.
Метою дослідження є обґрунтування функціонального призначення технологій штучного інтелекту та великих даних (Big Data) в підвищенні ефективності міжнародних переговорних процесів, оптимізації дипломатичних стратегій та забезпеченні їхньої прозорості. Наукова новизна полягає у визначенні структурних зрушень у дипломатичній діяльності, що виникають під впливом цифрової революції, а також у формуванні концепту «цифрова дипломатія 2.0» як нової парадигми міждержавного спілкування.
Результати дослідження засвідчують фундаментальну трансформацію дипломатії: традиційні закриті формати комунікації еволюціонують у відкриті мережеві структури, здатні інтегрувати інструменти цифрового моніторингу, аналізу суспільних настроїв та протидії дезінформаційним кампаніям. У статті також висвітлено етичні дилеми застосування ШІ у сфері міжнародних відносин, включно з ризиками маніпулювання інформацією, втрати автономності дипломатичних рішень та загрозами кібербезпеці. Перспективи подальших досліджень полягають у розробленні методологічних рамок оцінювання ефективності використання ШІ в дипломатії, визначенні стандартів запобігання алгоритмічним маніпуляціям та глибшому аналізі впливу цифрових технологій на геополітичну стабільність і динаміку глобальної системи міжнародних відносин.

Біографії авторів

Олена Банчук-Петросова, Київський університет інтелектуальної власності та права

Докторка наук з державного управління, професорка, професорка кафедри конституційного, міжнародного права та правових дисциплін, Київський університет інтелектуальної власності та права
https://orcid.org/0000-0001-8426-1475
Lenschik1@gmail.com

Борис Сулим, Львівський національний університет імені Івана Франка

Кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародних відносин та дипломатичної служби, Львівський національний університет імені Івана Франка
https://orcid.org/0000-0002-5167-6225
sulymb@ukr.net

Посилання

  1. Eidenmüller, Horst. “The Advent of the AI Negotiator: Negotiation Dynamics in the Age of Smart Algorithms.” Journal of Business & Technology Law 20, no. 1 (2025): 1–28. https://doi.org/10.18449/2022RP01.
  2. Eiran, Еhud Udi. “International Relations, Big Data, and Artificial Intelligence.” Oxford Research Encyclopedia of International Studies. 2023. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190846626.013.661.
  3. Hachkevych, Andrii. “Vplyv shtuchnoho intelektu na dyplomatiiu YeS: mozhlyvosti ta problemy” [“The impact of artificial intelligence on EU diplomacy: opportunities and challenges”], in Novyi poriadok dennyi dlia Yevropy ta Yevropeiskoho Soiuzu: prychyny — napriamy — priorytetni tsili [New agenda for Europe and the European Union: reasons — directions — priority goals], edited by Yaryna Turchyn and Teresa Astramowicz-Leyk, 37–48. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky, 2023. https://lpnu.ua/sites/default/files/2021/pages/14947/vsenovepol.pdf [in Ukrainian].
  4. Hachkevych, Andrii, and Mariana Nykolyshyn. “AI toolkit for diplomats.” International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy 2, no. 3 (2023): 45–54. https://doi.org/10.46299/j.isjjp.20230203.03 [in Ukrainian].
  5. Hossain, Mir Abrar, Kazi Sanwarul Azim, A H M Jafor, Azher Uddin Shayed, Nabila Ahmed Nikita, and Obyed Ullah Khan. “AI and Machine Learning in International Diplomacy and Conflict Resolution.” Advanced International Journal of Multidisciplinary Research 2, no. 5 (2024): 1–12. https://doi.org/10.62127/aijmr.2024.v02i05.1095.
  6. Ivasechko, O., and O. Kalyta. “Artificial Intelligence as a New Tool of Diplomacy: Challenges and Prospects.” Regional Studie 34 (2023): 129–34. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2023.34.22 [in Ukrainian].
  7. Klymchuk, Iryna. “The Role of Artificial Intelligence in Modern Diplomatic Practice.” Scientific Works of the Interregional Academy of Personnel Management. Political Sciences and Public Administration 1, no. 77 (2025): 72–80. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-1(77)-11 [in Ukrainian].
  8. Latin American and Caribbean Economic System (SELA). Artificial Intelligence and Diplomacy: International relations in the era of disruptive technologies. Caracas: SELA, 2024.
  9. Makedon, Vyacheslav. “Doslidzhennia protsesiv zabezpechennia sotsialnoi vidpovidalnosti u providnykh modeliakh korporatyvnoho upravlinnia” [“Research of processes of ensuring social responsibility in leading models of corporate governance”]. Bulletin of Kharkiv National Technical University of Agriculture. Economic Sciences 126 (2012): 198–206 [in Ukrainian].
  10. Makedon, Vyacheslav, and Maxim Korneyev. “Improving methodology of estimating value of financial sector entities dealing in mergers and acquisitions.” Investment Management and Financial Innovations 11, no. 1 (2014): 44–55, https://www.businessperspectives.org/images/pdf/applications/publishing/templates/article/assets/5607/imfi_en_2014_01_Makedon.pdf.
  11. Makedon, Vyacheslav, and Nikita Ilchenko. “World Market of it Services in the Languages of Economy 4.0.” Efektyvna ekonomika [Effective Economy] 1 (2021). https://doi.org/10.32702/2307-2105-2021.1.8 [in Ukrainian].
  12. Mostafaei, Hamidreza, Shirin Kordnoori, Mohammadmohsen Ostadrahimi, and Saeed Seyed Agha Banihashemi. “Applications of Artificial Intelligence in Global Diplomacy: A Review of Research and Practical Models.” Sustainable Futures 9 (2025): 100486. https://doi.org/10.1016/j.sftr.2025.100486.
  13. Ortiz, Álvaro, and Tomasa Rodrigo. Analysis of global geopolitics through artificial intelligence (AI) and big data. IEEE Documento de Análisis 01/2025. https://www.defensa.gob.es/documents/2073105/2320762/analisis_de_la_geopolitica_mundial_mediante_inteligencia_artificial_ia_y_big_data_2025_dieeea01_eng.pdf.
  14. Parkhomchuk, Olena, Olena Koppel, and Anastasia Parkhomchuk. “Artificial intelligence as a megatrend: new horizons in global politics and international relations.” Politicus 4 (2024): 186–91. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2024-4.27 [in Ukrainian].
  15. Parkhomchuk, Olena, Olena Koppel, and Anastasia Parkhomchuk. “Artificial Intelligence in the Dynamics of International Conflicts: Analysis of Escalatory and Stabilizing Effects.” Regional Studies 41 (2025): 145–54. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2025.41.24 [in Ukrainian].
  16. Petrukha, Serhiy, Bohdan Stakhov, and Nina Petrukha. “Ukraine’s public finance: determinants, institutional transformation and directions in development of budgetary regulation.” In Pandemic Economic Crisis: Challenges to Society, 271–301. Sofia, Bulgaria: VUZF Publishing House “St. Grigorii Bogoslov”, 2020. https://dspace.uzhnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/43f760ce-3cd8-42f9-b1ca-81de42996765/content.
  17. Pipchenko, Nataliia. “Diplomacy in the Era of Artificial Intelligence.” Diplomatic Ukraine XXV (2024): 805–813. https://doi.org/10.37837/2707-7683-2024-35 [in Ukrainian].
  18. Stanzel, Volker, and Daniel Voelsen. “Diplomacy and Artificial Intelligence: Reflections on Practical Assistance for Diplomatic Negotiations.” SWP Research Paper: Stiftung Wissenschaft und Politik (2022). https://doi.org/10.18449/2022RP01.
  19. Voeth, Markus, Michael Oryl, and Nina Weinmann. “Ethical Issues of the Use of Artificial Intelligence in Purchasing Negotiations.” In Gestaltung des Wandels im Dienstleistungsmanagement, edited by Manfred Bruhn and Karsten Hadwich, 615–52. Springer Gabler, 2023. https://doi.org/10.1007/978-3-658-41815-1_24.
  20. Zhyvko, Zinaida, and Nina Petrukha. “Formation and development of digital competencies in the conditions of digitalization of society.” In The Development of Innovations and Financial Technology in the Digital Economy: Monograph, 62–85. OÜ Scientific Center of Innovative Research, 2023. https://doi.org/10.36690/DIFTDE-2023-62-85.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-30

Як цитувати

Банчук-Петросова, Олена, і Борис Сулим. 2026. «Цифрова дипломатія: вплив штучного інтелекту та великих даних на трансформацію дипломатичної практики». Empirio 3 (1):49-58. https://doi.org/10.18523/3041-1718.2026.3.1.49-58.

Номер

Том 3 № 1 (2026): Empirio

Розділ

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ, СУСПІЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ ТА РЕГІОНАЛЬНІ СТУДІЇ

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Olena Banchuk-Petrosova, Borys Sulym

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.