Криза публічної політики ЄС в умовах трансформації світопорядку: академічний дискурс

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/3041-1718.2026.3.1.3-17

Ключові слова:

Європейський Союз, публічна політика, криза, академічний дискурс, глобальна нестабільність, світопорядок, інституційна стійкість, конкурентоспроможність, прикордоння

Анотація

Криза публічної політики Європейського Союзу стала однією з центральних тем сучасного академічного дискурсу, оскільки виявила суперечності між нормативними засадами інтеграційного проєкту та реальними механізмами ухвалення рішень в умовах кризових світових процесів. Це оглядова стаття результатів академічних досліджень останніх років із вказаної тематики. Російсько-українська війна, енергетична та продовольча нестабільність, сповільнені темпи протидії пандемії COVID-19, Brexit, конфлікти довкола міграційних процесів і прикордонних територій — ці та інші прояви кризи сучасного світопорядку вказали також на обмеження інституційної архітектури Союзу, поставивши під сумнів його спроможність розвивати ефективне управління та демократичну легітимність. Наукові дослідження останніх років у цій сфері демонструють зростання уваги до таких аспектів: стратегічна автономія ЄС, конкурентоспроможність у глобальному середовищі, стійкість енергетичної політики, а також зв’язок між багаторівневим демократичним дефіцитом і кризовим управлінням. Значна частина публікацій фокусується на аналізі впливу сучасної війни на зовнішню та безпекову політику Союзу, наголошуючи на феномені «дорослішання» ЄС як міжнародного суб’єкта та посиленні його оборонних і дипломатичних спроможностей. Проте певні напрями, зокрема довгострокові наслідки міграційних хвиль, взаємозалежність між енергетичними реформами та стратегічною автономією, а також роль промислової політики у зміцненні внутрішньої єдності Союзу та конкурентоспроможності окремих його територій, залишаються недостатньо вивченими. Дослідження також вказують на суперечність політичних рішень: ЄС зміцнює свою зовнішню і безпекову політику, демонструє здатність діяти як консолідований актор, однак розбіжності між державами-членами зберігаються, що ускладнює вироблення довгострокових стратегій. В умовах трансформації сучасного світопорядку невирішеними залишаються питання взаємозалежності між демократичною легітимністю та інституційною стійкістю, між технічними реформами ринку та безпековими завданнями, між короткостроковою мобілізацією ресурсів і довгостроковою перспективою інтеграції.

Біографії авторів

Ольга Волянюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кандидатка політичних наук, доцентка, доцентка кафедри міждисциплінарної освіти факультету «Києво-Могилянська школа професійної та неперервної освіти», Національний університет «Києво-Могилянська академія»
https://orcid.org/0000-0002-1606-7416
volyanyuk@ukr.net

Іван Гуменюк, Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Аспірант кафедри політичних наук, Український державний університет імені Михайла Драгоманова
https://orcid.org/0009-0001-3903-3438
ivangumeniuk@gmail.com

Посилання

  1. Abada, Ibrahim, Andreas Ehrenmann, and Yves Smeers. “Marginal Pricing and the Energy Crisis: Where Should We Go?” Energy Economics 149 (2025). https://doi.org/10.1016/j.eneco.2025.108716.
  2. Bushby, Helen. “Permacrisis declared Collins Dictionary word of the year.” BBC, November 1, 2022. https://www.bbc.com/news/entertainment-arts-63458467?at_campaign=64&at_custom3=%40BBCNews&at_custom4=E1A9F166-59AB-11ED-9433-A3E615F31EAE&at_custom1=[post%20type]&at_custom2=twitter&at_medium=custom7&fbclid=IwAR3af3WL-XmKqtjD0Wnh8BNNXEYet-stjCFt3LDYcgfEaH8GjDu4IIPmqcQ.
  3. Crespy, Amandine, Tiago Moreira Ramalho, and Vivien Schmidt. “Beyond ‘Responsibility vs. Responsiveness’: Reconfigurations of EU Economic Governance in Response to Crises.” Journal of European Public Policy 31, no. 4: (2024): 925–49. https://doi.org/10.1080/13501763.2024.2316286.
  4. Dubský, Zbyněk, and Lukáš Tichý. “The Role of Narratives in the Discourse on Energy Security of the European Commission: The EU’s Transition in Energy Relations with Russia.” Extractive Industries and Society 17 (2024): 101392. https://doi.org/10.1016/j.exis.2023.101392.
  5. Eihmanis, Edgars. “EU Transnational Coalitions in Polycrisis: The Visegrád-4 before and after the Russo-Ukrainian War.” Journal of European Public Policy 31, no. 10 (2024): 3299–3323. https://doi.org/10.1080/13501763.2024.2357268.
  6. Helwig, Niklas. “EU Strategic Autonomy After the Russian Invasion of Ukraine: Europe’s Capacity to Act in Times of War.” JCMS: Journal of Common Market Studies 61 (2023): 57–67. https://doi.org/10.1111/jcms.13527.
  7. Hoeffler, Catherine, Stéphanie C. Hofmann, and Frédéric Mérand. “The Polycrisis and EU Security and Defence Competences.” Journal of European Public Policy 31, no. 10 (2024): 3224–48. https://doi.org/10.1080/13501763.2024.2362762.
  8. Józef Węc, Janusz. “The European Union in the Face of the Ukrainian Refugee and Humanitarian Crisis of 2022–2023.” Przegląd zachodni Special Issue (2024): 7–30. https://www.iz.poznan.pl/plik,pobierz,6774,ad565bcb9d3d5dee1039ac82595c85fb/01.%20Wec.pdf.
  9. Kyriazi, Anna. “Framing the EU Polity: How Commission Presidents Address Crises and Shape the Union.” Journal of European Integration 48, no. 1 (2025): 23–43. https://doi.org/10.1080/07036337.2025.2476472.
  10. Maurer, Heidi, Kolja Raube, and Richard G. Whitman. “‘Zeitenwende’ as Coming of Age? EU Foreign & Security Policy Through War & Peace*.” European Security 33, no. 3 (2024): 345–63. https://doi.org/10.1080/09662839.2024.2376604.
  11. McNamara, Kathleen R. “Transforming Europe? The EU’s Industrial Policy and Geopolitical Turn.” Journal of European Public Policy 31, no. 9 (2023): 2371–96. https://doi.org/10.1080/13501763.2023.2230247.
  12. Meszaros, Edina Lilla, and Constantin Vasile Țoca. “The EU’s Resilience and the Management of Hybrid Threats Coming from the Eastern Neighbourhood: Belarus and the Deliberate Facilitation of Irregular Immigration.” Eastern Journal of European Studies 14 (2023): 5–30. https://doi.org/10.47743/ejes-2023-0101.
  13. Meyer, Peter B., and Reimund Schwarze. “COVID-19: The Great Reset – A Review.” International Journal of Community Well-Being 4, no. 3 (2021): 455–58. https://doi.org/10.1007/s42413-021-00117-7.
  14. Nicoli, Francesco, and Jonathan Zeitlin. “Introduction: Escaping the Politics Trap? EU Integration Pathways Beyond the Polycrisis.” Journal of European Public Policy 31, no. 10 (2024): 3011–35. https://doi.org/10.1080/13501763.2024.2366395.
  15. Oana, Ioana-Elena, Hanspeter Kriesi, and Argyrios Altiparmakis. “Dynamics of Protest Mobilisation in the European Poly-Crisis.” Journal of European Public Policy 32, no. 8 (2024): 1874–1905. https://doi.org/10.1080/13501763.2024.2366388.
  16. Papadakis, Nikos, Stylianos Ioannis Tzagkarakis, and Michael Franke. “Editorial: Public Policies in the Era of PermaCrisis.” Frontiers in Political Science 7 (2025). https://doi.org/10.3389/fpos.2025.1555060.
  17. Riddervold, Marianne, and Pernille Rieker. “Finally Coming of Age? EU Foreign and Security Policy After Ukraine.” European Security 33, no. 3 (2024): 497–516. https://doi.org/10.1080/09662839.2024.2376616.
  18. Schimmelfennig, Frank. “Crisis and Polity Formation in the European Union.” Journal of European Public Policy 31, no. 10 (2024): 3396–3420. https://doi.org/10.1080/13501763.2024.2313107.
  19. Scott, James W., and Thomas M. Wilson, eds. Routledge Handbook of European Borderlands. 1st ed. Routledge, 2025. https://doi.org/10.4324/9781003302018.
  20. Toygür, Ilke, and Aleksandra Sojka. “Does Climate Policy Backlash Fuel Eurosceptic Vote? Exploring the Link in the European Parliament Elections.” Journal of European Public Policy 33, no. 2 (2025): 528–54. https://doi.org/10.1080/13501763.2025.2520296.
  21. Trauner, Florian, Jan-Paul Brekke, Ilke Adam, Omar N. Cham, and Kjersti Thorbjørnsrud. “‘It’s Not About the Information, It’s About the Situation’: Understanding the Misalignment Between EU Deterrence Messaging and Migrants’ Narratives.” Journal of Ethnic and Migration Studies 50, no. 14: (2024): 3379–95. https://doi.org/10.1080/1369183x.2024.2333865.
  22. Vatansever, Adnan, and Andreas C. Goldthau. “The Political Economy of Breaking European Dependence on Russian Gas.” Resources Policy 109 (2025): 105696. https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2025.105696.
  23. Wei, Xinxing, Xilin Shi, Yinping Li, Hongling Ma, Shengnan Ban, Xin Liu, Hejuan Liu, and Chunhe Yang. “Analysis of the European Energy Crisis and Its Implications for the Development of Strategic Energy Storage in China.” Journal of Energy Storage 82 (2024): 110522. https://doi.org/10.1016/j.est.2024.110522.
  24. Zhurzhenko, Tatiana. “Displaced Borderlands: Civilizational Belonging in the Narratives of Kharkiv Residents Relocated to the European Union after February 2022.” East European Politics and Societies (2025). https://doi.org/10.1177/08883254251347670.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-30

Як цитувати

Волянюк, Ольга, і Іван Гуменюк. 2026. «Криза публічної політики ЄС в умовах трансформації світопорядку: академічний дискурс». Empirio 3 (1):3-17. https://doi.org/10.18523/3041-1718.2026.3.1.3-17.

Номер

Том 3 № 1 (2026): Empirio

Розділ

ПОЛІТИЧНІ НАУКИ. ПОЛІТОЛОГІЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Olha Volianiuk, Ivan Humeniuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.