Локальна демократія в умовах трансформації та відновлення України: міждисциплінарні дослідження та проєктний підхід

Анотація

Статтю присвячено дослідженню локальної демократії в Україні в умовах трансформації, постконфліктного відновлення та євроінтеграції. У центрі уваги — необхідність міждисциплінарного підходу, який поєднує політологічну рефлексію з управлінською практикою, а також застосування проєктного підходу як інструменту стратегічного управління. Такий підхід дає змогу поєднувати теоретичні засади з комплексними розробками, що особливо актуально в умовах глобальної невизначеності.
Проведено дослідження еволюції міждисциплінарного підходу в науковому пізнанні, зростаючої ролі політології та менеджменту в умовах трансформації та відновлення України. Визначено особливості європейського дослідницького простору, сформованого в контексті потреби в міждисциплінарному синтезі, еволюцію якого можна простежити від становлення дослідної науки до сучасних міждисциплінарних досліджень.
Розглянуто виклики, пов’язані з імплементацією європейських стандартів місцевого самоврядування, участю громадян в ухваленні рішень, адаптацією глобальних моделей до локального контексту, а також зростаючу роль місцевих органів влади в реалізації Цілей сталого розвитку. Особливу увагу приділено проблемним питанням недостатньої інтеграції локального контексту в дослідженнях, а також виявлено потребу у формуванні релевантних моделей управління, здатних враховувати соціальні, економічні та безпекові особливості українських громад.
Проаналізовано потенціал міждисциплінарних досліджень складних соціальних явищ у сфері політології та менеджменту, проєктного підходу, зокрема в контексті інтеграції України до європейського дослідницького простору. Обґрунтовано важливість впровадження системного бачення, що поєднує теоретичні засади з прикладними розробками, а також необхідність підвищення інституційної спроможності держави в умовах глобальних викликів та загроз.
Запропоновані підходи сприяють формуванню нової якості місцевої демократії, яка ґрунтується на довірі, участі та стійкості, що дає змогу локальним громадам не лише реагувати на ризики, а й робити внесок у реалізацію глобального порядку денного.