Демографічний чинник коригування державної політики України в галузі вищої освіти

Анотація

У статті проведено аналіз основних показників демографічної кризи в Україні, виявлено ознаки накопичених проблем, пов’язаних із старінням нації та природним зменшенням чисельності населення. Це дає підстави оцінювати ситуацію в країні як депопуляцію населення. Після 24 лютого 2022 р. зафіксовано значне погіршення демографічного фону та якісні зміни в структурі населення, а саме: безповоротні втрати людей, еміграція населення та зниження середнього показника народжуваності.
Мета статті – на основі динаміки демографічних показників, прогнозів та оцінювання соціально-економічних параметрів розвитку України виокремити потенційні виклики та ризики для вищої освіти в Україні в умовах повномасштабної війни й повоєнного відновлення та напрями коригування державної політики в галузі вищої освіти.
Встановлено, що починаючи з 1991 р. демографічна ситуація в Україні залишалася негативною щодо показників народжуваності і смертності, що унеможливлювало природний приріст населення. І, на відміну від країн Європейського Союзу, міграційна привабливість України через низку показників економічного розвитку, рівень корупції, бізнес-клімат тощо є недостатньою для залучення постійних потоків іммігрантів в Україну.
Виявлено взаємозв’язок між кількістю народжених дітей у відповідний рік та динамікою місткості ринку освітніх послуг. Зроблено прогноз щодо найбільших демографічних викликів у вищій освіті України через 17+ років.
У контексті стратегічного завдання відновлення людського капіталу України запропоновано розглядати вищу освіту як ефективний інструмент державної політики за таким циклом: здобуття вищої освіти – залучення випускника ЗВО до національної економіки – фінансова безпека, активна громадянська позиція та лояльність до держави – поліпшення демографічної ситуації.