Вплив консервативного та ліберального фреймів на формування рішення Верховного суду США у справі «Ро проти Вейда»
DOI:
https://doi.org/10.18523/3041-1718.2024.1.2.45-52Ключові слова:
фрейм-аналіз, консерватизм, лібералізм, Верховний суд СШААнотація
Статтю присвячено проблемі впливу консервативних і ліберальних фреймів на рішення Верховного суду США у справі «Ро проти Вейда». Методологічною основою дослідження є фрейм-аналіз, який використано для реконструкції соціально-політичної позиції консервативного та ліберального таборів у висвітленні й інтерпретації рішення Верховного суду США у справі «Ро проти Вейда».
Під час проведення дослідження використано класичні праці Роберта Бенфорда, Девіда Сноу, Джеймса Друкмана, Моніки Батлер та Мішеля Марешаля з теорії фрейм-аналізу.
Для дослідження консервативної аргументації залучено статті професорів права Жан-По-летт Ельштайн та Джорджа Віла, які дотримувались позиції «за життя» (pro-life). Консервативна позиція використовує чотири засновки: немає морального консенсусу щодо абортів; право на аборт не є абсолютним; соціально-економічні обставини не є достатніми для проведення абортів; державні інститути культивують аборти. Критично розглянуто позиції консервативної аргументації, продемонстровано її історичні невідповідності.
У дослідженні ліберальної аргументації автори спираються на праці професорок права Джулі Шек та Мері Зіглер. Автори дійшли висновку, що ліберальна аргументація у справі «Ро проти Вейда» має три частини: по-перше, центром ліберальної аргументації є принципи природного права; по-друге, використовується посилання на патріархат як систему інституційного пригнічення прав і свобод жінки; по-третє, право жінки на розпорядження своїм тілом захищається через ліберальну теорію про незалежність індивідуального вибору.
Також у статті представлено широке історичне тло публічних дебатів між консерваторами та лібералами, для того щоб продемонструвати певні розбіжності між реальною соціальною історією та фрейм-стратегіями конкурентних політичних таборів.
Посилання
- Benford, Robert, and David Snow. “Framing Processes and Social Movements: An Overview and Assessment.” Annual Review of Sociology 26 (2000): 611–39. https://doi.org/10.1146/annurev.soc.26.1.611.
- Butler, Monika, and Michel Marechal. “Framing Effects in Political Decision Making: Evidence From a Natural Voting Experiment.” SSRN Electronic Journal 6200 (Feb 2007): 3–52. https://doi.org/10.2139/ssrn.968334.
- Demianchuk, Oleksandr, and Nataliia Andrienko. “Shifting from Incremental to Non-Incremental Strategies in Ratifying the Istanbul Convention by Ukraine.” Politicus 1 (2023): 12–17. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2023-1.2 [in Ukrainian].
- Dobbs, State health officer of the Mississippi Department of Health, et al. v. Jackson Women’s health organization et al. Supreme Court of the United States, October Term. https://www.supremecourt.gov/opinions/21pdf/19-1392_6j37.pdf.
- Donegan, Moira. “Roe v. Wade has been overturned. Here’s what this will mean.” Guardian, Jun 2022. https://www.theguardian.com/commentisfree/2022/jun/24/overturning-roe-story-is-women-unfreedom.
- Druckman, James. “Political Preference Formation: Competition, Deliberation, and the (Ir)relevance of Framing Effects.” American Political Science Review 98, no. 4 (2004): 671–86. https://doi.org/10.1017/S0003055404041413.
- Elshtain, Jean Bethke. “Roe v. Wade: Speaking the Unspeakable.” In Great Cases in Constitutional Law, edited by Robert George, 175–91. Princeton University Press, 2000. https://doi.org/10.2307/j.ctvcm4gwb.
- Greenhouse, Linda. “Before (and After) Roe v. Wade: New Questions About Backlash.” The Yale Law Journal 120, no. 8 (June 2011): 2028–87. https://www.jstor.org/stable/41149586.
- Greenhouse, Linda. “Public Opinion & the Supreme Court: The Puzzling Case of Abortion.” Daedalus 141, no. 4 (2012): 69–82. https://doi.org/10.1162/DAED_a_00174.
- Leege, David C., Kenneth D. Wald, Brian S. Krueger, and Paul D. Mueller. The Politics of Cultural Differences: Social Change and Voter Mobilization Strategies in the Post-New Deal Period. Princeton University Press, 2002. https://www.jstor.org/stable/j.ctt7smz2.
- Stein, Marc. “Five Myths about Roe v. Wade.” In Queen Public History: Essays on Scholarly Activism, edited by Marc Stein, 211–18. California University Press, 2022. https://doi.org/10.2307/j.ctv2kx88vx.
- Suk, Julie C. After Misogyny: How the Law Fails Women and What to Do About It. California University Press, 2023. https://www.jstor.org/stable/jj.455899.
- Will, George. “Judicial Power and Abortion Politics: Roe v. Wade.” In Great Cases in Constitutional Law, edited by Robert George, 192–200. Princeton University Press, 2000. https://doi.org/10.2307/j.ctvcm4gwb.
- Ziegler, Mary. “The Framing of a Right to Choose: Roe v. Wade and the Changing Debate on Abortion Law.” Law and History Review 27, no. 2 (Summer 2009): 281–330. https://doi.org/10.1017/S0738248000002029.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Oleksandr Demianchuk, Bohdan Rybalko

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію.
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.

