Громадянське суспільство, громадянська освіта та громадська думка в концепції корпоративного лібералізму Вільяма Лайона Макензі Кінга

Анотація

Статтю присвячено проблемі значення, місця й ролі громадянського суспільства, громадянської освіти та громадської думки в концепції корпоративного лібералізму канадського державного діяча та політичного мислителя Вільяма Лайона Макензі Кінга за й ого працею «Індустрія та людяність». Погляди В. Л. М. Кінга на місце і роль цих явищ випливали з поєднання в й ого праці базових засад лібералізму з органічним баченням природи суспільства та людства загалом. Відповідно до цього, держава та громадянське суспільство, різноманітні соціальні групи мають фундаментальний спільний інтерес, що полягає в забезпеченні їх збереження та сталого розвитку, а тому діалог і співпраця між ними є природним і необхідним явищем, що сприяє подоланню другорядних розбіжностей. Державі ж відводиться роль регулятора та модератора у відносинах між різними суспільними групами з розбіжними інтересами, який має сприяти встановленню довіри та співпраці між ними й уникати авторитарного втручання.
Громадська думка, за В. Л. М. Кінгом, є тонким механізмом політичної влади, що інформує уряд і громадянське суспільство про суспільні проблеми, може сприяти ефективному їх розв’язанню передовсім через тиск і переконування. В умовах демократичного правління вона потребує значної кваліфікованості, а отже, освіти, що сприяє вихованню в громадян якостей та навичок, необхідних для формування кваліфікованої громадської думки та громадянської кооперації, тобто громадянської освіти. Таку освіту можуть впроваджувати як держава, так і недержавні організації.
За В. Л. М. Кінгом, партнерські відносини та кооперація між громадянським суспільством, представниками бізнесу, місцевого самоврядування, держави та міжнародних інституцій є необхідними на локальному, національному та глобальному рівнях. Це сприяє формуванню довіри, публічності, подоланню антагоністичних відносин і зловживань, зростанню стандартів життя людей, розв’язанню гуманітарних проблем, які автор праці «Індустрія та людяність» вважав пріоритетними.